веч@рка ////интернет-газета////

Авг 18th, 2008 by komarale

Ви навіть не знали і не чули, що у Києві є такі краєвиди!

Нарешті мешканці столиці відчули повноцінну весну. У Києві розцвіли магнолії, абрикоси та вишні, радуючи втомлених сірістю зими киян. З кожним променем сонця хочеться вирватися з душного офісу чи аудиторії і піти погуляти.Проте Хрещатик так і залишився надто людним, Маріїнський парк – приївся, а на вулицях стає все більше автомобілів. “Моє Місто” пропонує читачам захоплюючий маршрут київськими завулками, повний цікавинок та інтригуючих краєвидів.Почнемо із вулиці Артема (добиратися від М.”Лук’янівська”). Здавалося б, що може бути цікавого на вічно забитій пробками столичній артерії? Але на ній збереглося кілька рідкісних для Києва дерев’яних будинків. Вони досі слугують житлом, проте, в сучасній гонці за будівельними майданчиками, ви цілком можете стати останнім, хто їх побачив.

Дерев’яна архітектура Києва

Далі краще сховатися від шуму та метушні у дворики – там тихо і спокійно. Мало хто знає, що у дворі будинку по вул. Артема, 30 ховаються романтичні руїни. Кут старої будівлі, приблизно кінця ХІХ століття мирно стоїть біля дитячого майданчика.

Спогад про минуле

Дворами можна дійти аж до Львівської площі. Звідси відкриваються чудові краєвиди на урочище і можна побачити київську мечеть.

Цікаво, чому без мінарета?

Вулиця Кудрявська нагадує тихі вулички провінційних міст. Вона проходить над урвищем, звідки відкривається панорама на Поділ та Оболонь. А фабрика Смирнова-Ласточкіна зробила з тильного боку оригінальну огорожу-колаж із власної продукції.

Треш-арт

Біля самої Львівської площі розташований храм св. Василя – центральна катедра київських греко-католиків. Збудований собор у модерному, незвичному для Києва стилі. Зверніть увагу на поручні на сходах!

Напевне, наймодерніший храм столиці

Мистецтво в деталях

Далі спускаємося Вознесенським узвозом. Велика біла будівля – лікарня вчених. Якщо зайти до її двору, то опинимося прямо над урочищем Гончари-Кожум’яки, де зараз ведеться активне будівництво. Гори з цього боку дикі та зарослі кущами, знизу – будиночки, у яких живуть будівельники, а зі стихійних оглядових майданчиків відкривається незвичний ракурс Андріївської церкви та Замкової гори.

Звідси перлину Києва мало хто бачив

Сама лікарня знаходиться у напівпокинутому стані, а нижче узвозом – справжні таємничі нетрі. В урочищі за адресою вул. Кудрявська, 44 знаходиться таємниче підприємство, про яке не знає навіть Яндекс. По обидві сторони узвозу – будинки різного ступеню руйнації, по-готичному похмурі. На одній з локальних вершинок знайдено сліди землянки.

Маловідомий шлях на Поділ

Спустившись узвозом, потрапляємо на початок вулиць Верхній і Нижній Вал (приїжджий точно подумав би, що це бульвар, проте ні – дві окремі “однобічні” вулиці). У старому районі Подолу за останні 100 років мало що змінилося: торгівля (Житній ринок і вулички навколо нього), гості столиці з автостанції Поділ і, на жаль, бруд.

Цікаво, що сторона Нижнього Валу помітно брудніша – це також історична традиція. Колись між Верхнім і Нижнім валом текла ріка Глибочиця (зараз це вулиця Глибочицька). У ХVIII ст. її випрямили і перетворили на канал, який кияни відразу перейменували в канаву. Сторона “за канавою” вважалася пролетарською, не дивно, що у культовій п’єсі Старицького Голохвастов –”цирульник із-за Канави”.

Дух давнього Подолу зберігся тут і понині. Будинки, зведені у позаминулому столітті, дивляться на вулицю парадними фасадами, а у дворах може бути все, що завгодно – своєрідний філіал Одеси. З Валів - недалеко до Контрактової площі, де можна відпочити у численних кафе, а потім продовжити мандрівку Андріївським узвозом, вулицею Сагайдачного до Дніпра чи просто погуляти вуличками навколо Могилянки.

Для тих, хто поки погано орієнтується у Києві, пропонуємо карту маршруту.